Автор: Тимур Гончар

Творчість як феномен є одним із способів взаємодії з навколишнім світом. В основі цього феномена лежить механізм проекції: те, що відбувається всередині психічного світу людини, в якійсь формі конструюється у зовнішньому світі. Мотиви і передумови творчої діяльності досить різноманітні і індивідуальні, але в основі творчості лежить бажання демонструвати щось своє, особисте, пред’являтися часткою себе. Виходить так, що основою творчого процесу є особистість людини. Наше ставлення до себе, світу, емоційні прояви і реакції, інтерпретації та поведінка носять індивідуальний характер, що і виражається в творчій діяльності, її формі та змісті.

Зараз багато де можна почути фразу «незавершений гештальт», але що ж вона означає? Спробуємо розібратися. Слово «гештальт» (gestalt) родом з німецької мови і перекладається воно як «образ» або «фігура». В контексті незавершеності ці терміни використовуються в гештальт-терапії, або, як зараз прийнято говорити, гештальт-підході в психології. Свої основні ідеї гештальт-підхід взяв ще з психології сприйняття, популярної на початку ХХ століття, проте розвиток гештальту як психотерапевтичного напрямку стався трохи пізніше і пов’язаний з Фредеріком Перлзом, який цікавився вченням З. Фрейда, проте виявився незгодним з деякими його ідеями, що послужило поштовхом у формуванні окремого напрямку психотерапії.