Автор: Вадим Скварко

Говорити про проблеми завжди неприємно, особливо про серйозні проблеми або проблеми, які не заявляють про себе самі. Наприклад, не прийнято говорити про те, що дітей можуть кривдити. Це серйозна проблема і діти слабо здатні про неї доносити.

Вже тисячі років відомо, що директивний вплив на особистість з метою її розвитку — не є ефективним. І дивно те, що незважаючи на цей факт, до сьогодні поширене таке явище, як домашнє насильство над дітьми.

У кризові періоди психіка скидається до базових налаштувань (переконань, звичок). Війна — найсильніша криза, сукупність потрясінь, шоків, травм через вторгнення, втрати, розлуку та ін. Це загострює всі схильності, які раніше могли бути непомітними.

Війна поселила багатьох в умови типу примусової комунальної квартири. Досвідчені мешканці комуналок знають, що від зайвого напруження добре рятують чіткі правила етикету. Ще є дивовижний захід, що робить будь-які умови майстернею шедеврів — творчість.

Під час війни тривожність зашкалює та перетворюється на жах. Безмежність невідомості загрози робить почуття нестерпними. Душевний біль, який неможливо побачити, описати та пояснити зводить з розуму та заставляє страждати. Психіку може кидати з крайньої збудженності до безодні спустошеності. Особливо усі відчуття загострюється коли Ви знаходитеся у кризовому віці, який сам собою насичений навантаженнями. Наприклад, Ви підліток.