Автор: Вікторія Кметик

Якщо у Вас виникає таке запитання, то одразу зрозуміло, куди нам рухатись у роздумах.

В самому слові «наважитись» захований страх. Які ж страхи можуть нас зупиняти?

Чи помітили Ви, що з війною коло Ваших близьких змінилося? І це пов’язано не лише з тим, що багато хто змушений був покинути свої домівки, але й з тим, що ми маємо про когось турбуватися і на когось опиратися. Війна змушує нас перебувати в умовах обмеженості і часом ми втрачаємо відчуття можливості вибору. І якщо раніше ми могли бути більш критичними до відчуття власних кордонів — відсутність ресурсів, дефіцит умов, стресовий стан часом штовхає нас до неадекватних, або й аб’юзивних взаємин.

З темою сексуального насилля сьогодні зіткнувся кожен українець. Багато інформації, багато страшних новин. Жахіття, які важко усвідомити.

В комункації з дітьми в умовах війні з’являються нові параметри, які слід враховувати. Це безпека, емоційний стан дітей, організація життя, стан батьків, плани на майбутнє.

Скільки раз за день Ви обговорювали чи чули обговорення поточної політичної ситуації? Наскільки Ви тривожитесь і чи виникає запитання, що робити?

Схоже, більшість переживало подібні емоції і з початком пандемії та карантину.