067 508-88-22 067 508-88-22
044 358-88-90
з 11:00 до 21:00 в будні дні Зворотний дзвінок
для управління записом і фінансами

Чи потрібно розповідати дітям про Діда Мороза?

Автор: Вікторія Кметик 27 грудня 2018 року
Час читання: 5–10 хв
Рейтинг:

Вікторія Кметик відповила на питання, які турбують багатьох батьків у сезон новорічних свят: чи потрібно розповідати дітям про Діда Мороза, які подарунки обрати та як пояснити дітям, що робити добро — важливо?

Чи потрібні дитині міфічні персонажі?

Так, потрібні. Міф — це один із первісних способів мислення, і знайомство з ним необхідне для дитини — для загального розвитку, для уяви, для мислення, для того, щоб відчувати себе у цьому світі. Дитина має формувати світогляд із перших років — на основі міфології зокрема. Відповідно, так, їй потрібно розповідати і про чудеса, і про Діда Мороза, святого Миколая — тут вже залежить від традицій вашої родини.

Що буде, коли дитина дізнається, що Діда Мороза все-таки не існує? Чи не вважатиме вона себе оманутою?

Тут все залежить від того, наскільки мудрі батьки та наскільки правильно вони підійдуть до періоду, коли дитина почне здогадуватися, що Діда Мороза все-таки не існує, та яким чином обговорять це з дитиною. Є кілька варіантів того, як можна пояснити це дитині, щоб диво в її серці все ж залишилось. Приміром, коли дитина питає, чи правда, що Діда Мороза не існує, варто сказати, що він існує, поки у неї всередині живе чудо, поки вона вірить у нього.

Він — в уявленні, в міфічній реальності, в серцях, у думках, отже — він існує. А ще можна озвучити дитині, що вона вже трохи підросла і сама стала частинкою Різдва, а отже — сама може бути Дідом Морозом чи святим Миколаєм для інших людей та дарувати їм диво.

Тепер стосовно подарунків. Це також залежить від того, наскільки дитина відчуває власну цінність у родині, безумовне кохання, наскільки вона почуває себе гарною людиною. Тому те, скільки коштують подарунки, взагалі не важливо — але важливо те, як дитина це сприймає. А це знову ж таки залежить від виховання та від того, як до малечі ставляться у родині.

Чи можна взагалі не говорити дитині про Діда Мороза?

Не може бути так, щоб дитині у родині не розповіли про Діда Мороза, і, значить, вона про нього ніколи і не дізналася. Справа в тому, що міфічні персонажі існують у світогляді всіх людей — в тому і суть міфу, що він спільний для всіх. Це не категорія індивідуального знання, це суспільне знання. Тож це практично нереальна ситуація — щоб дитина не дізналася про такого персонажа.

Які подарунки краще дарувати — чарівні чи практичні?

Тут є дві важливі нюанси. В Україні зараз відроджується традиція святого Миколая, і в контексті цього свята говориться, що він може принести або різочку, або подарунок. Допустимо — з психологічної точки зору — щоб він приніс і те, і інше, але в жодному разі не можна приносити лише різочку, себто лише покарання. Для того, щоб дитина почувала себе у безпеці і жила з довірою до світу, у неї повинно бути базове усвідомлення того, що вона хороша.

Якщо вона отримає лише різочку, це відчуття загубиться, і дитина може мати травматичні відчуття, які не дуже добре вплинуть на її розвиток. Якщо ж вона отримає і те, і інше, то фактично це значитиме: «Зверни увагу на свою поведінку, але ти все одно гарна дитина і заслуговуєш на подарунок».

Які підбирати подарунки? Звісно, батькам дуже хочеться використати цей шанс і подарувати дитині те, що їй потрібно. Але окрім цього — оскільки дійсно треба дарувати потрібні речі — все-таки має залишатися невеличка частинка чуда.

Чи має дитина власне бачити Діда Мороза, чи це взагалі не має значення?

З моєї точки зору, краще, щоб залишався простір для фантазії, і дитина засинала, а зранку бачила подарунки. Це все-таки міфічна реальність, і вона має існувати в голові. Коли дитина бачить переодягнену людину, вона отримує реальні відчуття — запах, вигляд, щось, що їй може не сподобатися. Підключаючи фантазію, вона формує комфортний для себе образ, чарівний, дивовижний. Тож краще, щоб Дід Мороз жив в уяві.

Як можна навчити дитину робити добро іншим та пояснити, чому це важливо?

Найкраще — на прикладі. Дитину варто привчати до того, щоб вона бажала робити добро, незважаючи на те, чи отримає за це щось. Це має бути бажання ділитися тим, що в тебе є. Їй варто розповідати про те, що нас у родині багато, ми щасливі, у нас багато кохання та любові, і ми можемо ними поділитися з іншими. Тоді добра та кохання буде більше. Можна разом обрати дитину з дитячого будинку та надіслати їй подарунок — це ми повертаємося до того, що міфічний персонаж може жити у нашому серці, і ми можемо виконувати його роль.

Можна це робити з реальними людьми — ми із моїми дітьми пекли пряники та дарували їх усім перехожим на вулиці. Всі посміхалися, це було перед Новим роком, і у старших людей посмішка була здивована і трохи дитяча.

Вікторія Кметик спеціально для anywellmag.com

Ваша оцінка:

Дивіться також