067 508-88-22 067 508-88-22
044 358-88-90
з 11:00 до 21:00 в будні дні Зворотний дзвінок
для управління записом і фінансами

Усе, що потрібно знати батькам, які хочуть звернутися зі своєю дитиною до психотерапевта

Автор: Вікторія Кметик 26 листопада 2019 року
Час читання: 5–10 хв
Рейтинг:

У батьків можуть бути різні причини звернутися з дитиною до психолога. Можна виділити декілька найчастіших:

  • тривожність дитини

  • дискомфорт у новому соціумі

  • дезадаптація дитини

  • поведінка, яка не сприймається оточуючими

  • дії, які шкодять самій дитині чи оточуючим

  • соціально неприйнятні дії дитини

  • конфлікти в сім’ї

  • конфлікти у школі або в іншому соціальному середовищі

  • дискомфортний стан дитини

  • труднощі в налагодженні якихось сфер життя дитини

Усі ці маленькі причини можна узагальнити до трьох основних. Насамперед до психолога треба звертатися, якщо батьки втратили контроль над ситуацією, коли не знають, що їм робити і відчувають себе безпорадними. Друга причина — це різка зміна у поведінці дитини, прояви дискомфорту дитини та різкі зміни у поведінці, яких раніше не було. Третя причина — коли від поведінки дитини страждають оточуючі.

Як батькам обрати спеціаліста для своєї дитини?

Все залежить від того, який у батьків запит. Насамперед, важливий вік дитини:

  • Якщо дитині до трьох або навіть до шести років, бажано щоб це був психотерапевт раннього віку або сімейний психотерапевт. У цьому віці на дитину впливає ситуація у її оточенні, тому часто зміна поведінки чи стану дитини може бути маркером того, що якісь зміни чи проблеми є в її сім’ї.

  • З шести років і до підліткового віку з дитиною працює психолог, який спеціалізується на віковій чи дитячій психології і розуміє особливості розвитку дитини у цей період. Найчастіше у цьому віці можуть проявлятися проблеми пов’язані з соціальною адаптацією та труднощі у комунікації зі ровесниками. Також можуть виникати проблеми з навчанням, дискомфорт з причини того, що дитина з чимось не може впоратися.

  • З підлітком має працювати терапевт, який розуміє вікові особливісті, й як на дитину може впливати зміна гормонального фону. Часто причиною звернення може бути агресія підлітка, дезадаптивна поведінка (крадіжка, бійки), привернення до себе уваги соціально неприйнятною поведінкою, також у цьому віці з’являються труднощі з самооцінкою дитини й їй може бути потрібна допомога у побудуванні адекватної оцінки себе та усіх змін, що з нею відбуваються. Також у цьому віці можуть бути прояви аутоагресії та селфхарму (самоушкоджуюча поведінка).

Окрім того, що спеціалісти працюють з дітьми різного віку, також слід зауважити, що є спеціалісти вузькопрофільного напрямку. Вони працюють з дітьми з симптомами гіперактивності, синдрому дефіциту уваги, розладів аутистичного спектру, проблем з вимовою, затримки психічного розвитку. У всіх цих випадках психотерапевт має мати підготовку саме по роботі з тими особливими розладами, які є у дитині.

Як пояснити дитині необхідність відвідування психотерапевта?

Часто батьки не можуть пояснити дитині причину звернення до психотерапевта. Вони можуть сказати, що просто відвідують знайому і дитина має посидіти з батьками, чи що вони йдуть до лікаря на огляд, чи просто «піди зі мною і тобі там щось розкажуть». Але у всіх цих випадках батькам треба запитати себе: «Чи хочу я побувати гарні довірливі стосунки зі своєю дитиною? Якщо так, чому навіть на етапі звернення до психотерапевта я не кажу дитині правду?». А правда є у тому, що зараз ви перебуваєте у важкій ситуації і вам потрібна підтримка. Що ви звернулися до спеціаліста, який допоможе і вам, і вашій дитині впоратися з усім й покращити становище.

Що відбувається на сеансі психотерапії з дитиною?

Важко сказати це в якихось чітких параметрах, адже все залежить від запиту батьків й потреби дитини.

Важливо розуміти, що терапія відбувається не лише з дитиною, а й з її батьками. Адже комфорт й покращення стану дитини проходить завдяки тому що батьки починають працювати так само як і дитина. І покращення комфорту в сім’ї, взаємостосунків між батьками та батьківсько-дитячих комунікацій суттєво впливає на покращення стану дитини.

В роботі з дітьми важливо виявити, у чому полягає проблема дитини (якщо це проблема дитини, а не батьків, які привели її до психотерапевта). І подальша робота відбувається з допомогою різних методів, які використовують в роботі з дітьми: арт-терапія, казкотерапія, ігрова терапія, пісочна терапія. Метод підбирається відповідно до віку дитини та основного виду діяльності цього віку. Якщо дитина вже навчається, на сесії з дитиною можуть бути вербальні, письмові завдання, розмови. З дитиною меншого віку більш доцільна ігрова терапія. Також бажано під час сеансу робити певні діагностичні зрізи. Для цього є багато проективних методик, бо дитина не завжди може зрозуміти, що з нею відбувається. Проективні методики дають психотерапевту необхідну інформацію про стан дитини та допомагають підібрати найефективніший спосіб працювати.

Що робити, якщо дитина негативно реагує на необхідність психотерапії?

Реакція дитини багато в чому залежить від меседжу з яким батьки приводять її до психотерапевта. Якщо ціль батьків у тому, щоб змінити поведінку дитина для того, щоб їм було комфортніше — реакція може бути спротив чи агресія. Якщо батьки визнають, що не можуть впоратися з ситуацією і вони звертаються по допомогу разом з дитиною, тоді й в дитини виникає бажання звернутися по допомогу і покращити життя собі та своїм батькам. Під час сесії у дитини виникають різні емоції: від радости до агресії. З усім цим спеціаліст знає як працювати. Дуже важливо щоб у дитини й терапевта були довірливі стосунки. Тому терапевт не має бути інформатором для батьків. Так, спеціаліст працює і з батьками, але він дає коментарі та рекомендації, а не переказ інформації, яку дала дитина. Маленький клієнт такий самий клієнт, як і дорослий, який має право на конфіденційність інформації.

Якщо дитина не хоче ходити до психолога, можна працювати з цим кількома шляхами:

  • Зі спеціалістом можуть працювати батьки й це дасть гарні результати для дитини та покращить взаємодію між дитиною та батьками.

  • Також можна розмовляти з дитиною, встановлювати довірливі стосунки, просити дитину допомогти батькам у цій ситуації, але не заставляти, не змушувати, не приводити насильно. У всіх цих випадках робота буде відбуватися не продуктивно.

Порада батькам


Багато батьків перймаються, що можуть думати оточуючі, звертаєтесь до психотерапевта. Ваша турбота та увага до дитини не роблять вас поганими. Це свідчить лише про те, що на даному етапі ви достатньо мудрі, щоб зупинитись, визнати своє безсилля і звернутись туди, де ви разом зможете з цим впоратись. Будьте уважні до своїх дітей й звертайтесь по допомогу, коли вона вам потрібна.
Ваша оцінка:

Дивіться також