Внутрішня опора: як стати опорою для самого себе
Давайте розберемося, що таке внутрішня опора, як вона губиться та як її знайти.
Що таке опора людини?
Отже, опора в прямому сенсі цього слова — те, на що я можу спертися, щоб знайти баланс і стійкість. Тобто, завдяки чому ми знаходимося в спокійному, впевненому, стабільному і безпечному стані. Те, що нам допомагає приймати рішення, діяти та нести відповідальність.
Перше місце, де ми зустрічаємося з опорою-це наша сім’я-Мама та Тато. Маленька дитина не виживе без участі дорослого, який, в ідеалі, закриває всі потреби і тим самим допомагає, у міру дорослішання, спиратися на себе. Якщо дорослим вдалося дати достатньо підтримки, надійності та безпеки, людина вирощує ці здібності у собі та вміє у дорослому житті виживати одна, при цьому відчувати своє бажання бути з іншими.
Як впливає на людину відсутність опори у дитинстві?
Людина ж, яка була позбавлена в дитинстві вільного прояву себе, автономності, прийняття, любові та безпеки, відчуває постійний дефіцит і нескінченно шукає це в інших. Вона не здатна знайти в собі необхідне. У неї просто немає цього досвіду та знання. Нема контакту зі своєю інтуїцією, зі своїми відчуттями. Вона живе з постійним протиріччям бажань, інфантилізмом, непослідовністю, сумнівом у собі та своїх можливостях. Порівнюючи себе з іншими, вона перебуває у постійному пошуку зовнішньої підтримки.
Як знайти внутрішню опору?
Щоб виростити або знайти внутрішню опору, важливо захотіти бути індивідуальністю! Навчитися відокремлювати своє від чужого. Перестати гнатися за картинкою та образами інших і нарешті почути себе і відповісти собі на запитання:
- Що Я відчуваю, коли те чи те?
- Що я думаю з приводу? …
- Навіщо Я це роблю?
- У чому сенс для мене?
- Чого я хочу?
- З цього починається шлях всередину себе.
- Далі вчимося брати на себе ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.
Відповідальність за свої думки, почуття, бажання та дії. За вибори. Не лише за щось умовно погане, а й за свої здобутки. Вчимося надавати собі результати, роблячи висновки. Вчимося хвалити себе та пишатися собою.
І що цікаво, навчившись спиратися на себе, легше прийти до іншого за допомогою. Звернутись і попросити його там, де без іншого правда не впоратися. Отримати підтримку і щиро висловити подяку. І це те, що дуже наповнює!
