Як пережити самоізоляцію, випробування близькістю і гречкою
У період коронавірусной пандемії ми приділяємо велику увагу гігієні рук, оточуючих нас речей і забуваємо про роботу з власними думками. Проте самоізоляція — це прекрасний час для того, щоб провести ревізію в своїй голові.
Чи жахливий карантин, чи ми просто панікуємо?
Все дійсно непросто, оскільки ніхто з нас ще не стикався з такою ситуацією. Кожен з нас боїться смерті. І це абсолютно закономірно. Те, що ми всі відчуваємо страх, тривогу або навіть паніку — абсолютно нормально.
Як ви рекомендуєте позбавлятися від синдрому «Всі біжать, і я біжу, всі купують — і мені потрібно!»? І чи варто це робити?
Людина в стані стресу часто робить багато зайвих рухів. Мені здається, що найправильніше рішення — заземлитися і раціонально подумати: що мені необхідно для того, щоб я відчував себе більш безпечно? Дійсно мені для цього треба 10 пачок гречки? Продумайте своє меню на два тижні вперед. Це, по-перше, звільнить вас від непотрібних витрат, по-друге, ви потренуєтеся в стратегічному плануванні. Ця навичка ніколи не буде зайвою.
Наскільки тяжкий період самоізоляції?
У чому, на вашу думку, позитивні сторони тієї глобальної проблеми, яка відбувається з нами зараз?
Не можу сказати однозначно, але думаю, що в умовах стресу більшість набуває нові навички, які зможуть потім використовувати, коли життя повернеться у звичне русло.
Якщо говорити про аспект творення: що може кожен з нас зробити в цей період для себе, для своєї родини?
Період самоізоляції — дійсно складний період. Це свого роду тест на багато процесів, які відбуваються у стосунках. Одна справа — перебувати разом 12 годин, з яких вісім — сон, інша справа — бути разом 24 години. Це таке собі випробування близькістю, яке пройде не кожен. Але ті, хто пройдуть, зможуть перейти на якісно новий рівень у стосунках. Це період, коли ми повинні будемо навчитися розуміти кордони один одного: де мої кордони, де межі мого партнера, де кордони моєї дитини, де наша спільна територія. Дуже часто ці поняття у стосунках розмиті. Дуже часто є злиття в стосунках з близькою людиною — коли я роблю те, що хоче вона, і не відчуваю, чого хочу я. Або часто можна помітити в дитячо-батьківських стосунках улюблене батьківське «ми», коли дитині 10 років — «ми зробили уроки», «ми вдягнули шапку» і т. д. Зараз «виживуть» в умовах ізоляції тільки ті, хто зможе конструктивно домовлятися, враховувати чужі потреби, при цьому не забувати про свої, і навпаки — враховувати свої потреби, не забуваючи про чужі.
Чи може сім'я прожити без конфліктів?
Ні, конфлікти — нормальна частина в сімейному житті. І абсолютно нормально сваритися. Ми — люди — всі різні. І коли немає одного погляду на всі процеси — це нормально. Мені здається, що в сім’ї не повинно бути розбіжностей в контексті базових речей: базові цінності, погляди на життя, на бюджет, на дітей, на межі стосунків, на свободу і т. д. Все інше — поле для діалогу. Якщо пара до весілля має напругу в цих базових речах, то після весілля ситуація краще не стане. Не потрібно тішити себе ілюзією. Вирішуйте ці питання до шлюбу, не затягуйте!
Як не втратити себе самотнім людям у самоізоляції?
Думаю, що тут можна подивитися на ситуацію з іншого боку, і поставити питання по-іншому: як знайти себе в умовах самоізоляції? З’являється час заглянути в себе і дізнатися себе краще. Варто цим зайнятися, адже зараз прекрасний час! Медитації, робота з психологом, книги і т. д. — відмінний спосіб.
З якими проблемами до нас звертаються клієнти?
Чи є взаємозв’язок між частотою звернень та кількістю страшних заголовків в ЗМІ?
Зараз, звичайно, основна тема — страх і паніка. Люди бояться за своє майбутнє. Я теж боюся, тому що я не знаю, що буде завтра. І це нормально. Якщо ви запитаєте будь-яку людину — неважливо, це вчитель з Броварів або Білл Гейтс — всім їм страшно. Тому важливо розвивати в собі толерантність до невизначеності. Якщо озирнутися назад, то за 20 років було так багато криз, і всі вони пройшли. І велика частина нас вижила в них. Головне — жити сьогодні і не здаватися!
Чи може карантин вплинути на кількість розлучень?
Ходить такий жарт, що після карантину збільшиться кількість розлучень. Що ми можемо зробити прямо зараз, щоб в цьому виразі не виявилося і частки правди?
Це не жарт. Важливо — почати спілкуватися зі своїми партнерами. Часу зараз досить. Так, не всі пройдуть цей етап. Але з іншого боку — краще розлучитися зараз, ніж через 5 років, втративши 5 років життя в сумнівних стосунках.
Що небезпечніше для психіки людини — страх перед вірусом і ймовірним зараженням або неможливість спрогнозувати своє майбутнє навіть на найближчі пару місяців?
Для психіки все небезпечно. Цей період залишиться з нами назавжди. І для того, щоб зменшити його вплив і наслідки, я дуже рекомендую працювати з психологами. Це буде дуже вірна інвестиція у власне майбутнє.
Ольга Королик для fireinspire.com.ua
