Що таке розлад харчової поведінки (РХП)?
Давайте поговоримо про таку популярну сьогодні тему, як розлади харчової поведінки (РХП).
Отже, розладом харчової поведінки прийнято вважати стан, коли їжа для людини перестає бути просто їжею і стає ще чимось. Наприклад, способом уявити собі радість і задоволення, способом себе покарати, способом не відчувати певні почуття та стани — варіантів безліч.
Що важливо розуміти — РХП офіційно визнано захворюванням, яке потребує спеціального лікування. Якщо людина страждає на РХП, їй справді вкрай складно себе контролювати і жодні рекомендації менше чи більше їсти в довгостроковій перспективі не працюють.
Як виглядає РХП?
Людина їсть дуже багато (приступоподібне переїдання, булімія) або дуже мало (анорексія). У випадку з переїданням одним із важливих симптомів РХП є те, що людина не може перестати їсти, почуття ситості не приходить, а людина відчуває аномальний голод, який, здається, неможливо задовольнити. І це відбувається з ним регулярно (а не тільки, коли він справді голодний). На іншому полюсі РХП, з анорексією, ми можемо бачити картину, коли людина відмовляється від їжі з боязні набрати вагу. І якщо з переїданням необхідність звернутися за допомогою часто буває очевидною, то анорексія, на жаль, не завжди пізнається як нездоровий стан, якщо людина не доводить себе до крайнього ступеня виснаження.
При цьому, важливо пам’ятати, що регулярне переїдання не завжди є симптомом РХП. Іноді це наслідок збоїв у ендокринній системі чи наслідки невдало організованого режиму життя та харчування.
Що робити з появою симптомів РПП?
Якщо ви помічаєте симптоми РХП, пов’язані з переїданням — перше, що вам потрібно зробити, це пройти медичне обстеження. А потім уже звертатися за допомогою до психотерапевтів, які мають відповідну підготовку.
Якщо ви панічно боїтеся набрати вагу і все ваше життя організоване довкола того, щоб не з’їсти зайвий шматок — це може бути симптомом анорексії і, ймовірно, вам теж потрібна допомога фахівця.
У будь-якому випадку, їжа та процес харчування — це важлива частина нашого життя. Але якщо думки про їжу займають більшу частину вашої уваги — це привід насторожитися.
