067 508-88-22 067 508-88-22
044 358-88-90
з 11:00 до 21:00 в будні дні Зворотний дзвінок
для управління записом і фінансами

Самотність у двох

Автор: Анастасія Ратушна 18 вересня 2019 року
Час читання: 5–10 хв
Рейтинг:

«Наші стосунки руйнуються!»
«Допоможіть мені врятувати сім’ю!»

Запит про те, що у взаєминах людині погано і хочеться, щоб стало краще — досить частий.

ЗМІСТ

  1. Чи варто працювати над стосунками?
  2. Що робити, коли стосунки руйнуються?
  3. Що таке самотність удвох?
  4. Коли не варто бути разом?

Чи варто працювати над стосунками?

З самого початку напевно варто сказати, що стосунки не існують самі по собі, і в кожній окремій парі вони унікальні. Це деяке живе середовище, яке створюють дві людини. Середа, загальне поле, в якому вони живуть. Поле, у якого є два творця. Поле, яке в залежності від того, що саме творці в нього вкладають і в яких пропорціях-поєднаннях, може бути як живильним, так і порожнім або навіть отруйним.

Робота над відносинами

Тому, коли люди приходять до мене працювати про взаємини, нам зазвичай належить знайти відповіді на безліч питань. Наприклад, як влаштовано їхнє поле стосунків? Або як їм в цьому полі живеться? Як вони це поле формують? І чи є можливість формувати його якось інакше — щоб там, в цьому полі, жилося комфортніше.


Іноді за запитом «стосунки руйнуються» стоїть історія про дуже велику дистанцію між людьми. Клієнти з дистантними стосунками так і кажуть про себе — «ми стали занадто далекі один від одного», «ми живемо як сусіди», «самотність удвох», «у нас не залишилося ніяких точок перетину».

Що робити, коли стосунки руйнуються?

У такого запиту є кілька шляхів розвитку.

Як правило, щось сталося в парі на певному етапі їхніх стосунків. Можливо, щось велике і важке. Або низка якихось маленьких, але неприємних пригод. Не так важливо, що саме. Важливим є те, що в результаті між людьми накопичується критична кількість неприємних емоцій і почуттів — образи, злості, роздратування, гніву, відрази. Почуттів, які неможливо ніяк висловити і розмістити в стосунках. Чому ці всі почуття можуть виникати? З різних причин. Хтось порушує домовленості, хтось не піклується про партнера, хтось не робить свій внесок в загальний побут — причин може бути безліч. А висловити ці почуття неможливо тому, що інший партнер занадто сильно може про це поранитися. Або буде злитися у відповідь. Або ще якось так себе вести, що розв’язати конфлікт буде неможливо, а ось отримати чергову сварку дуже навіть можливо.

Що таке самотність вдвох?

Але що ж тоді робити? Адже у них же сім’я! І тоді партнери в парі можуть прийняти рішення не намагатися пред’являти свої почуття і потреби — заради збереження «здорової атмосфери» в сім’ї. В лапках — тому що, як ви самі вже напевно зрозуміли, що напруга в парі нікуди не дівається, і з часом починає зашкалювати. І тоді виходить, що єдиний спосіб стосунки зберегти — це віддалитися. Щоб не повбивати один одного морально або навіть фізично.

Саме так і народжується самотність удвох. А також те, що люди описують як «тріщину» або «прірву між нами».

І коли така пара приходить працювати в терапію — досить швидко виявляються значні завали зі злості, образи, люті, роздратування і інших неприємних відчуттів. І якщо виходить в процесі роботи ці завали розібрати, то у пари є шанс дістатися до любові під цими всіма нашаруваннями і зберегти стосунки.

Коли не варто бути разом?

В процесі роботи може з’ясуватися, що люди віддалилися тому, що у любовної хімії дійсно закінчився термін придатності, а інших сенсів бути разом вони не сформували. І тоді робота розгортається навколо прийняття самого факту, що все колись закінчується. Як би це банально не звучало, але усвідомленням кінцівки (циклів, періодів, стосунків і самого людського життя) часом буває дуже болючим і непростим. Настільки непростим, що буває простіше самому собі збрехати, що у взаємин ще є майбутнє. Тільки б не зустрічатися зі своїм страхом самотності. Або не засмучувати маму. Або не переживати себе невдахою, якщо стосунки і сім’я сприймаються як надцінність. Ми з клієнтами в терапії шукаємо ось ці отруйні сенси, які виправдовують нечесність з собою. Та внутрішня робота, яку клієнт робить — це пошуки мужності і ресурсу дивитися правді в очі. Це осмислення минулих стосунків. Це прощання зі своїм статусом сімейної людини і з усім, що було нереалізовано. Це завершення стосунків з партнером. Це оплакування, усвідомленням і прощання з важливим періодом в житті. Це пошук ресурсів жити своє життя з цим багажем далі.

І це дійсно може виявитися для людини трагедією. А також викликати багато обурення в сторону психотерапевта. Ще б пак — адже клієнт прийшов на психотерапію свої стосунки рятувати, а врятувати не вдалося. У цьому місці важливо пам’ятати, що гнів — одна з природних реакцій людини на втрату. А також, що сенс психотерапії не в тому, щоб зберегти стосунки клієнта за будь-яку ціну, а в тому, щоб дати людині свободу вибору і можливість подивитися правді в очі. Адже неможливо екологічно завершити взаємини, якщо все ще віриш в те, що вони живі. Так само, як неможливо до кінця попрощатися з померлим близьким — до тих пір, поки в глибині душі цей сумний факт неприйнятий і неусвідомлений. І так само неможливо дати шанс новим стосункам і знову впустити в своє життя щастя, поки не завершені стосунки попередні.

Так буває. Любов проходить. Стосунки закінчуються. Знайте — ви не винні. Знайте — у вас є шанс любити, жити далі і дихати на повні груди. В інших стосунках. Не позбавляйте себе цього шансу.


Ваша оцінка:

Дивіться також