Психосоматика — реальність чи вигадка?
Філософи запитали б, чи матеріальна думка? А якщо ще простіше, чи можемо ми своїми думками та характером впливати на тіло? Спробуємо на ці питання відповісти з точки зору сучасної фізіології та простого життєвого спостереження.
Які процеси регулюють процес життєдіяльності?
Наше тіло — це складний органічний пристрій, який регулюється біохімією, в якому можна було б виділити 7 основних «драйвів», простіше кажучи, процесів, що регулюють процес життєдіяльності.
- Жадання, радість (стан благодаті)
- Пошук (цікавість до чогось)
- Лють (енергія на усунення об’єктів, що нам заважають)
- Страх (енергія на збереження)
- Сум, паніка, розпач (енергія на сепарацію, розставання з об’єктами)
- Гра(еволюційний метод пізнання світу та його складних взаємозв’язків).
Як регулюється процес життєдіяльності?
Кожен з цих «драйвів» регулюється гормонами (ендорфін, дофамін, адреналін, кортизол та ін.)Наприклад, якщо ми відчуваємо лють, серце і легені активніше працюють, кров приливає до м’язів, барорецептори розширюють судини, травлення відключається, увага фокусується на об’єкті, який нам хочеться усунути та ін. Можна сказати, фізіологія готує нас саме до цієї дії, з’являється відчуття розпирання, яке виводить організм із гомеостазу (нейтрального становища) — це еволюційний метод, перевірений мільйонами років. Ті організми, що так робили, ефективніше справлялися з подібним «драйвом», отже, плодилися і дійшли до наших днів. Ці процеси стали нашою фізіологією, внутрішнім пристроєм і є не тільки у людини, а й усіх ссавців (як мінімум).
Ці «драйви» — це способи організму впливати на навколишню реальність, шляхом зміни фізіології(адаптація). Ми знаємо з біології, що адаптація буває 2 х типів: зміна середовища, шляхом діяльності та зміни себе під середовище (наприклад, насичення кисню в крові буде різним у мешканців рівнини та гір).
А тепер розглянемо приклад формування психосоматики (підстроювання організму під середовище).
Як формується психосоматика?
Припустимо, маленька дівчинка прокинулася, сонце світить у вікно, у неї чудовий настрій і вона захотіла зробити сюрприз татові, посміхнувшись йому. Та батько не бачив її наміру і вийшов із кімнати. Маленька дівчинка зазнала розчарування і почала відчувати лють (вона ж хоче, щоб сюрпризи вдавалися, щоб відчувати радість). Побігла на кухню і почала бити і лаятися на тата, адже її реакції ще дуже примітивні, ще ніхто не навчив її, що ми в соціумі людей не б’ємо і не обзиваємося, що можна злість спустити потопавши або вдаривши щось не живе. А тато замість того, щоб навчити дитину, як бути зі своєю люттю (скоріше за все його самого не навчили), почав би говорити:
Будеш так робити, я тебе любити не буду, ображусь, лясну, віддам дядькові, почав би засуджувати природну реакцію дитини.
У такому випадку у дитини з’явився б внутрішній конфлікт, адже, лють це як і дихання, нормальна фізіологія тіла (зрозуміло, що за раз нічого не відбудеться, ми говоримо, про системну поведінку батька). Така дівчинка виросте, а що робити зі своєю люттю вона не знатиме, швидше за все вона навчиться її просто придушувати і не помічати, але ж фізіологію ніхто не скасував!!! Щоразу її тіло заряджатиметься, а механізмів розрядки у неї просто не буде! М’язи заряджатимуться, тиск зростатиме, травлення відключатиметься і т. д. Ви самі розумієте, що буде з колесом, якщо його перекачувати, воно лусне, так відбувається і з нашими тканинами, наступають дегенеративні процеси, руйнування. Питання з психосоматикою — це питання неправильного використання фізіології, можна сказати, що це конфлікт між характером людини та її фізіологією. Кожна частина тіла служить тій чи іншій функції і неправильна експлуатація призведе до поломки. Так що якщо ви обійшли лікарів і виключили «механічну» поломку (травми, віруси, бактерії, генетику), слід замислитися, а чи не психосоматика у вас. Відразу неможливо встановити цей взаємозв’язок, адже ви ж адаптувалися і навчилися не помічати свої «драйви». Але як тільки ви зрозумієте і навчитеся реалізовувати своє єство, організм запрацює як годинник.
Будьте здорові та без внутрішніх конфліктів!
