Відразу зазначимо, що поняття ідеальності у цій темі досить поширений стереотип. Дональд Віннікотт описав поняття «досить хороша мати», і сказав, що у жінки є все, щоб стати для своєї дитини найкращою мамою.
На думку Віннікотта для того, щоб бути хорошими батьками, важливо: бути в житті дитини. Це означає фізично бути поруч із ним. Нормальні відносини батьків з дитиною описуються поняттям «холдинг», що з англійської означає «підтримка». Завдання батьків створити для дитини сприятливі умови розвитку, дати відчуття безпеки, захисту та допомогти досліджувати світ. Так у майбутньому він зможе успішно відокремитися від матері та батька, розпочавши самостійне доросле життя.
Отже, що потрібно, щоб бути хорошими батьками?
Витримувати емоції дитини, не руйнуючись від прояву дитячої агресії. Діти можуть кричати та плакати, це нормально. Віннікотт каже: «Найпрекрасніша особливість матері — це її готовність нести певну шкоду від своєї дитини, переносити її ненависть, будучи не вправі відплатити їй тим самим; це здатність не чекати нагород, яких може ніколи і не бути».
Батькам можна помилятися. Недовга розлука або навіть невелика сварка з дитиною — це нормально. Якщо після закінчення короткого часу батьки повертається, а відносини відновлюються. Малюк після стресу отримує позитивний досвід: все повертається на свої місця, світ безпечний. Важливіше не те, що батьки допустили неприємність спочатку, а те, як вони вирішили ситуацію після.
А ще Віннікотт, щоб краще прояснити, хто ж така «досить хороша мати», розповів про «ідеальну матір» та «погану матір». Так от: «погана мати» не встановлює стосунки з дитиною, позбавляє її підтримки та турботи, надає їй більше свободи та самостійності, ніж дитина може витримати. А «ідеальна мати», навпаки, у дуже близьких стосунках з дитиною, надмірно опікується нею, не відпускає, навіть коли приходить час. Така варіація, на думку Віннікотта, є більш згубною, бо не дає дитині шансу на волю.
Дитині «поганої матері» буде важко звикати до життя, але він все-таки зможе побачити реальність і змушений буде якось поводитися з зовнішнім світом. Але дитина «ідеальної матері» завжди залишається у заручниках особистості своєї мами.
А нижче ми наведемо якості, що допомагають налагоджувати комунікацію з «маленькою людиною».
-
Виявляйте емпатію у спілкуванні. Необхідно поставити себе на місце свого чада, зрозуміти його переживання, розпізнати його сигнали та реакції.
-
Намагайтеся спокійніше справлятися з дитячими істериками і залишатися при цьому в емоційній близькості, не дистанціюючись.
-
Близький зв’язок дітей з обома батьками дуже важливий. Щоб маленька людина могла в майбутньому вибудовувати близькі стосунки з іншими, їй необхідний досвід здорової привʼязаності, сформований у стосунках з матір’ю як першим значущим об’єктом.
-
Важливо давати малюкові віру в те, що він улюблений та цінний. Ставитися до нього з повагою: не наказувати і читати нотації, а спрямовувати, допомагаючи розібратися у всьому самостійно. Так дитина вчиться шанувати себе.
-
Батьки — приклад для дітей. У вихованні слід виявляти необхідну твердість, але не надмірну суворість: вчіть дітей справлятися зі своїми емоціями і розуміти, як реагувати на чужі.
-
А ще батькові треба бути послідовним. Не варто говорити дитині одне, а робити інше. Важливо, щоб усі члени сім’ї були чесні самі з собою, один з одним та з дітьми. Якщо ви запевнили в чомусь дитину, пообіцяли їй щось, то треба бути господарем свого слова. Інакше дитина може набути таких якостей: недовірливість і нечесність.
-
Гарні батьки можуть і вміють радіти життю. Спілкуючись у вільний час з дітьми або з цікавістю спостерігаючи за їхніми іграми, вони допомагають дітям зрозуміти, як важливо насолоджуватися життям.
-
Навчіть вашу дитину з повагою ставитися до інших та виявляти емпатію. Так у ваших дітей буде достатньо умов, щоб вирости гармонійними та хорошими людьми.
