Україна переживає бум послуг психотерапевтів
«І тут до мене дійшло, що я професійно і соціально вигоріла, — з досадою згадує свої недавні переживання киянка Олена Бабко, івентор і фахівець із зовнішніх комунікацій. — Мені всього 26, а я не розумію, якого біса займаюся десятком проектів і навіщо це взагалі мені потрібно».
З тих пір Бабко вже більше року регулярно і, за її словами, дуже успішно відвідує сеанси когнітивної психотерапії. Для цього в своєму щільному графіку їй довелося вирубати недоторканне вікно — вівторок, 10:00, і ні хвилиною пізніше.
«Мій фахівець дуже популярний, і позаплановий візит втиснути взагалі нікуди», — розводить руками Бабко і скаржиться, що через затребуваність злетіла і вартість послуг психотерапевта. Тепер замість 500 грн за сеанс Бабко доводиться викладати всі 700 грн. Проте вона відмовлятися від візитів не має наміру: внутрішній баланс — понад усе.
Психологи, психоаналітики, психотерапевти та інші фахівці з цієї обойми стають невід’ємною частиною життя співвітчизників — від молодих і прогресивних до успішних і заможних. Хоча цифр, які підтверджують тенденцію, Національна психологічна асоціація не має. Їх демонструє динаміка пошукових запитів Google — за останні п’ять років співгромадяни стали шукати психологів в два рази частіше, а психотерапевтів — в цілих три.
Справжній бум на ринку констатують і ключові гравці сфери — як великі клініки, так і невеликі приватні практики: одержимі бажанням розібратися в собі українці відкривають двері в кабінети фахівців як ніколи часто.
«За 2019 рік у нас був приріст 40 % в порівнянні з 2018-м», — озвучує цифри по новим клієнтам засновник Київського психологічного центру ALTERA Ольга Королик. Приблизно про таке ж зростання кажуть її колеги з інших клінік.
Також Королик називає два свіжих тренди напрямку — клієнти з кожним роком стають більш молодими і все частіше на кушетку психотерапевта лягають успішні і заможні чоловіки.
Фахівці переконані: сьогодні похід до консультанта з психологічних проблем більше не вважається чимось непристойним або незвичайним. У нинішньому динамічному світі такі консультації перетворилися на предмет першої необхідності і навіть якийсь атрибут престижу, як дорогий автомобіль.
«Це стало модним, — пояснює Маріанна Ткалич, доктор психологічних наук і професор. — Не ходити до психотерапевта або психолога — це ніби ти чогось не маєш».
Однак тренд диктують і інші обставини. Наростаюча агресія в суспільстві і посттравматичний стрес країни, в якій вже шостий рік йде війна, приводять до кабінетів психотерапевтів на перший погляд цілком стабільних і благополучних людей.
«Все наше суспільство травмовано, ми більше не відчуваємо себе в безпеці, війна зробила наш світ нестабільним і загрозливим», — пояснює Ткалич.
Замість йоги вранці
«Вибач, сьогодні не можу, у мене психотерапевт» — ця фраза тепер звучить в українській столиці все частіше. «Тепер це як „Вибач, сьогодні у мене йога“», — посміхається Королик.
Надлишок інформації, динаміка життя, а також різноманітність сучасних напрямків психотерапії вивели психологів в маси. А молоде покоління співвітчизників підкинуло дров у це трендове багаття, зробивши фахівців з психічного здоров’я чимось буденним і обов’язковим.
Так, за словами Королик, якщо раніше в кабінетах з’являлися люди старше 30 років, то тепер їх змусили потіснитися 20-річні блогери і фахівці, пов’язані з новими технологіями. «Заробивши грошей, вони помічають, що щастя можна купити, але не все, — пояснює Королик. — Відповідно вони починають вкладати гроші у власний розвиток і в те, що допомагає їм стати щасливішими».
Ось і Бабко, за її власним визнанням, готова викладати будь-які суми, щоб знайти себе і навчитися бути щасливою. За два роки відвідування психотерапевта їй вдалося вирішити 80 % своїх проблем, запевняє дівчина, а значить, ще є над чим працювати.
«Ну і поговорити з друзями в барі про щось же треба», — наводить жартома ще один аргумент Бабко.
Тим часом тендітних дівчат з креативної сфери на кушетці психотерапевта все частіше змінюють сильні чоловіки — це, за словами психологів, тренд останніх місяців. Наприклад, чоловіча частина клієнтури центру ALTERA за останні 10 років зросла з 5 до 40 %.
Ольга Королик для НВ
