Він лежав на боці і схлипував. Бурхливі ридання вже пройшли і людина, якій було всього шість років намагалася інтуїтивно, навпомацки знайти стан, де їй фізично буде легше.
Мама завжди вважала, що вона краще знає, що потрібно її дитині. Випадок з танцями — був не виняток. А малюкові на цих заняттях було погано і страшно. Він спробував збунтуватися, але мама була невблаганна. Не розуміючи, як бути зі своєю злістю і страхом, болем і відторгненням, він зрозумів, що затримуючи дихання і напружуючи середину грудей (діафрагму), стає не так боляче. Вихід знайдено! …
Сьогодні Євген був в люті, але він цього не розумів. Він всього лише хотів, щоб неприємна розмова з дружиною швидше скінчилася. Ну і що, що він має рацію? Головне — щоб без злості та агресії. Його руки і спина заряджалися силою, щоб відштовхнути, ударити. Але в дитинстві за агресію він не раз був сильно засуджений і покараний. Стикатися з цим болем повторно він не міг і щоб стримати природний позив він сильно напружував м’язи. Сутулість була платою за це…
Аня за своєю природою була перфекціоністкою. Могла працювати багато годин поспіль, ігноруючи навіть власні елементарні потреби(наприклад, сходити в туалет, поїсти, розім’ятися). Робила вона це, коли терпіти вже було неможливо. Що, скажете, тут поганого? Незважаючи на успіх і визнання, Аня вічно сумнівалася в собі і своїх почуттях. З самого дитинства вона засвоїла — потрібно вірити не собі, а тому, як «треба» (попросту — голові, а не почуттям).
Таких справжніх, щирих історій можна написати безліч. Такі історії поруч, і вони всі про простих людей. Такі історії є, тому що наша психіка просто неймовірна! Вона завжди намагається знайти вихід з найскладніших ситуацій. Наше тіло безпосередньо пов’язане з нашим характером і все те, на що ми не змогли зреагувати, залишилося в вигляді м’язової напруги, хвороб. Ця напруга стала частиною людини і витіснилась зі свідомості, вона відчувається як звичний нормальний стан.
Будь-яка робота, спрямована на особистісний ріст, будується на усвідомленості природних тілесних процесів: страшно — біжи, гнів — бийся, сумно — відпускай, радісно — насолоджуйся. Оскільки імпульси від напруги витіснені, дуже важко їх усвідомити самостійно. Для цього потрібні інші люди — наставники (психотерапевт, коуч, партнер…) або самостійні цілеспрямовані тренування (йога, майндфулнесс, медитація…).
Якщо вам не вистачає радості, задоволення і наповненості — озбройтесь людьми, технікою, методами і в дорогу! Головне — пам’ятати, для кожного свій шлях: шукайте і пробуйте.
