Осінь це не тільки час збирання врожаю, Хеллоуїна та приготування гарбузових пирогів. Це ще період сезонних депресій.
Восени люди часто підбивають підсумки.
Ми чекаємо на літо. Тому що «літо це маленьке життя». Плануємо на літо відпустку, радість, погрітися сонцем на рік уперед, насититися, надихатись. Щоб із осені з новими силами щось починати.
Складність у цьому, що великі очікування можуть приносити як радість (якщо виправдаються), а й сум і розчарування (якщо ні).
Тому що базова незадоволеність своїм життям, хронічна втома і порушений баланс, на жаль, не лікуються однією лише відпусткою (якщо вона у вас, звичайно, запланована на літо) і сонячними днями.
А тут ще скорочується світловий день, стає меньше сонця, меньше виробляється мелатоніну в організмі, на вулиці стає холодно і мокро, виснажується накопичений за літо запас вітамінів.
Це можна порівняти із роботою імунітету. Тыльки цей імунітет психологічний. Найчастіше осінь ні до чого. Просто до емоційного дискомфорту, з яким раніше було простіше справлятися, додається дискомфорт фізичний від погоди, що змінилася.
Що ж робити, спитаєте ви?
Напевно, найголовніше — це не відкладати турботу про себе на завтра, на осінь, на «після нового року».
Запитайте у себе: «що я можу зробити собі зараз»? Можливо лягти спати раніше? Чи вчасно сходити до лікаря? Зареєструватись у тіндері? Зробити важливий дзвінок? Записатись на психотерапію? Чи не лаяти себе за помилки?
Спробуйте зробити ревізію тих рішень, які вам не хочеться приймати, але які вимагають вашої уваги — упевнена, ви знайдете там багато цікавого.
І, звичайно ж, якщо ви пригнічені, апатичні, погано спите і спостерігаєте у себе інші симптоми депресії більш, ніж два тижні поспіль — проконсультуйтеся у психіатра. Нетривалий курс медикаментозної підтримки, безумовно, не скасує ваших складнощів, але точно дасть трохи більше сил для того, щоб з ними впоратися.
