Багато пар звертаються до сімейного психолога в надії повернути мир, гармонію, любов і взаєморозуміння у стосунки. Однак ще більше пар переживають кризи самостійно і часто розходяться або залишаються в нещасливих руйнуючих стосунках на довгі роки. Незважаючи на те, що всі сім’ї різні і проблеми індивідуальні, глибинні причини конфліктів дуже схожі між собою. Можна виділити три основні причини криз в сучасних взаєминах:
- Релігійно-культурно-соціальна причина
- Складність в розумінні гендерних ролей і криза чоловічої і жіночої ідентичності
- Індивідуальні причини
Релігійно-культурно-соціальна причина
Життя в період змін завжди непросте. Раніше суспільство диктувало норми і «правила» щодо шлюбу: розлучення засуджувалися, діти поза шлюбом вважалися ганьбою, і союзи укладалися один раз і на все життя. Також релігія диктувала заборони на розлучення і «розділяла» сімейне життя і сексуальність. Ще в 18–19 столітті нормальним було, коли дружина народжувала і виховувала дітей, а чоловік для сексуального задоволення знаходив інших жінок. І незважаючи на всі ці обмеження і правила, шлюб був захищеним інститутом, що дає якісь гарантії безпеки. Зараз ситуація інша. Людство переходить на індивідуалістичний рівень, ніби ставлячи свої особисті інтереси в пріоритет інтересам сім’ї. Змінюються і форми шлюбів, все більшою популярністю користуються цивільні шлюби, відкриті і поліаморні стосунки. Через всі ці аспекти масово наростає рівень тривоги, оскільки партнери не відчувають себе в безпеці через ризик в будь-який момент втратити партнера. Шлюб тепер не є гарантією. Крім тривоги через ризик в будь-який момент втратити стосунки, змінилася і роль жінки в шлюбі. Зараз ідеальна жінка повинна бути і чудовою матір’ю, і сексуально-привабливою жінкою, яка стежить за своєю зовнішністю, вміти бути для чоловіка і матір’ю, і коханкою, і вірним другом, при цьому не забуваючи про самореалізацію і незалежність. Тривога буде присутня, поки зміни в культурно-соціальному середовищі не закінчаться і будуть нові «правила», за якими будуть будуватися відносини чоловіка і жінки.
Криза гендерної ідентичності
Фемінізм, як нормальне, адекватне явище — це спроба врівноважити жінок і чоловіків, завдяки якій сучасні жінки можуть голосувати, вчитися, працювати і брати активну участь у соціальному житті. Однак він спричинив за собою так звану інфантилізацію чоловіків. Поступаючи свої позиції жінкам, все більше чоловіків залишаються психологічно і емоційно незрілими і неготовими до відповідальності у стосунках. Частина таких чоловіків вважає за краще з головою іти в роботу, де є можливість хоч якось доводити собі свою мужність, а інша частина — в залежності (алкоголь, наркотики, комп’ютер, азартні ігри).
Додатковим стресом є ситуація на ринку праці — тепер чоловікам доводиться конкурувати не тільки між собою, а й з жінками.
Біологічно і психологічно жінки наділені більшою силою і витривалістю, ніж чоловіки, і саме тому в часи змін чоловікам складніше впоратися і пристосуватися до нових умов. Щоб зберігати і підтримувати внутрішнє відчуття власної сили, чоловіки несвідомо вибирають собі в партнерки слабших жінок. Однак часто спостерігається феномен, коли психологічно слабкий, інфантильний чоловік віддає перевагу сильній жінці, яка зможе взяти на себе відповідальність за сім’ю і за нього.
Крім того, свідченням інфантилізації і несвідомого страху чоловіків перед жінками може розглядатися і мода на жіночі фігури підліткового типу, без вираженої форми «пісочний годинник». Біологічно обумовлено, що мозок чоловіка зчитує пропорцію 90×60×90 (числа можуть бути іншими, важливо збереження співвідношення між ними) як сексуально привабливу і фертильную (здатну до дітородіння). Але каноном краси досить довгий час вважалися жіночі худорляві, тонконогі фігури, без виражених пропорцій тіла. Такий тип фігури сексологи відносять до типу слабкої статевої конституції, а, отже, і слабкої репродуктивної здатності.
Індивідуальні кризи
У житті кожної людини є певна кількість криз. Можна виділити кілька основних, які впливають на стосунки між партнерами:
- Криза підліткового віку, коли йде тотальне знецінення батьків з метою сепаруватися і повернутися в сім’ю вже після, в новій ролі;
- Криза чверті життя, коли ми виходимо з університетів, де встигли домогтися якихось успіхів, і починаємо шлях заново з найнижчих щаблів вже в реальному житті, на роботі. Але гормони допомагають нам подолати цю кризу максимально безболісно і люди найчастіше об’єднуються в сім’ї в цей період;
- Криза 30–35 років, коли починаєш сумніватися, а чи встигнеш ти домогтися всього, чого хотів в цьому житті. У цей період найчастіше починаються перші серйозні проблеми в родині, коли гормони вже вщухли і підтримувати хороші стосунки між партнерами стає в рази складніше;
- Криза 40–45 років — страх старості і втрачених можливостей. Цю кризу чоловіки переживають більш болісно, оскільки жінки завдяки народженню дітей і материнства менш схильні відчувати безглуздість життя. Для чоловіків же сім’я частіше стоїть на другому місці за пріоритетністю після самореалізації. Тому їхні переживання більш інтенсивні;
- Криза пенсійного віку. Знову ж, найсильніше страждають чоловіки, для яких професійна ідентичність прирівнюється до особистої. У цей період велика кількість чоловічої смертності.
Однак, попереджений — значить, озброєний. Розуміючи причини виникнення криз і їхній вплив на партнерські стосунки, можна успішно долати їх. Про те, як це зробити, ми детально розповімо в наступній статті.
