Імміграція та адаптація в інших країнах в умовах війни

З чим доводиться зустрічатися і як з цим бути:

• Страх. За своє життя, життя дітей, близьких. Саме він підіймає, здавалося б, сили, що казна-звідки взялися, і змушує їхати. Часто в нікуди.

Чи похвалили ви себе за те, що пережили? Чи сказали себе: Я молодець?!

Ні? Тоді негайно зробіть це.

• Втрата безпеки та опору. Втрата в тому, що немає рідних стін, на які можна спертися, людей, які оточували. Немає звичного укладу життя. Можливо, більше немає роботи. Фінанси під великим питанням.

Створюйте затишок скрізь, де ви знаходитесь. Купуйте хоча б свою чашку. Шукайте «своїх» людей, обʼєднуйтеся з тими, хто розділяє ваші цінності. Підтримуйте один одного.

• Невизначеність. Що тут робити? Як взагалі жити далі? Чи надовго ви там, де ви знаходитесь?

Щоб навчитися виживати в невизначеності, важливо навіть за таких обставин навчитися планувати свій день. День за днем. Сьогодні на завтра. Краще записувати. Тим самим ви створюєте свою нову реальність, виходячи з даності.

• Розгубленість. Нові люди з їхньою культурою, закони і правила які ви не знаєте, а часто й мова, яка чужа-все це призводить до розгубленості і навіть відчуття власної тупості.

Просіть і питайте тих, хто вже там. Читайте. Запишіться на курси мов. Пам’ятайте про мистецтво невеликих кроків. Не треба лаяти себе за тупість. Ви в стресі, психіка захищається і не дає вам зруйнуватись.

• Втрата та горювання. Тяжкі процеси, що складаються з декількох стадій, таких як шок, заперечення, торг, депресія, прийняття. Багато хто втратив будинки, близькі, роботу, гроші. Безліч втрат, біль та руйнувань, що відбуваються в Україні, ми проживаємо колективним включенням. Тут же відчуття втрати приналежності до культури, землі, спільноти, країни.

Запам’ятайте: ніхто не може відібрати у вас те, що є вже вашою ідентичністю. Ви назавжди залишитеся тим, ким ви є.

Не залишайтеся віч-на-віч у цих складних процесах. Ідіть до людей, беріть підтримку. Пам’ятайте, що поряд з іншим можна прожити горе втрати і не застрягти в них.

• Розлука. Розлучені сім’ї, кохані, близькі. Тяжко, коли неможливо бути разом.

Говоріть частіше слова кохання, не скупіться. Пишіть. Дзвоніть по відео, дивіться в очі і знову говоріть про любов, цінність та важливість.

• Сором та вина. За те, що вижили, за те, що поїхали, за те, що залишили, за те, що рухаєтеся далі… тут список може бути дуже великим.

Пам’ятайте, що допомогти іншому ви можете лише, якщо ви живі! Тільки із живого стану. Ви так багато зробили для життя. Продовжуйте! Тільки так ви зможете допомогти комусь ще.

І на завершення хочу сказати,

Вам доводиться справлятися одночасно з багатьма психічними та фізичними процесами. Це складно.

Тому це нормально, якщо вам важко в цьому всьому. Дбайте про себе і беріть підтримку!