На початковому етапі відносин та шлюбу ми завжди переповнені захопленням та ідеалізацією партнера. Абсолютно не знаючи його, ми несемо в собі велику кількість очікувань щодо того, якою є наша кохана людина, якими будуть стосунки з нею. Щоб залишатися разом, ми готові вкладати багато сил у ці відносини. Але поступово, коли між нами виникає стабільність і безпека, кількість зусиль, що докладаються, знижується, близькість розсіює «ефект рожевих окулярів» і ми захлинаємося від розчарування. У такі моменти важливо розуміти, що це настання нормативної кризи відносин, яка може вивести пару на новий рівень.
Відомий психолог, фахівець із сімейних відносин Джон Готтман, на основі свого лонгітюдного дослідження причин руйнування шлюбу дійшов висновку, що є 4 т. з. «вершника апокаліпсису шлюбу». Це 4 способи поведінки в конфліктних ситуаціях чоловіка, дружини або обох одночасно, що ведуть до розлучення:
-
Критика — сварки супроводжуються постійними зауваженнями та колкостями по відношенню до партнера.
-
Зневага — неусвідомлена поведінка (закочування очей, сарказм, глузування), що несе у своїй основі огиду до свого партнера.
-
Захисна поведінка — партнери постійно звинувачують один одного, виправдовуючи себе і тому не спроможні побачити свої помилки.
-
Стіна — опір, що виявляється в небажанні щось обговорювати, фізично перебувати поруч, докладати зусиль до вирішення конфлікту.
Ці чотири стратегії сприяють застряганню пари в негативному циклі конфлікту та блокують конструктивне обговорення спірних питань. Мені дуже подобається порівняння партнерів із інопланетянами. Як стверджував Джон Грей у своєму бестселлері «Жінки з Венери, чоловіки з Марса». Адже кожен із нас, справді, ріс у своїй особливій сімейній системі, зі своїми правилами, переконаннями, традиціями. Об’єднуючись у пару, ми вважаємо, що наші «марсіанські» правила та підґрунтя вірні, на відміну від «венеріанських» і навпаки. Відстоюючи свої переконання, ми висуваємо безліч претензій, забуваючи, що для того, щоб бути щасливими, нам варто виявити цікавість до того, як влаштоване життя на іншій «планеті», припустити, що і там може бути щось корисне, переглянути свої отримані в дитинстві переконання та стереотипи. Зрештою, сформувати компроміс. А для цього партнерам завжди потрібно розмовляти один з одним не з позиції претензії, а з позиції очікування («Мені хотілося б, щоб ти…»).
Тоді конфлікти сприятимуть зростанню пари та кожного індивіда окремо, а шлюб буде довгим та міцним.
