Творчість як феномен є одним із способів взаємодії з навколишнім світом. В основі цього феномена лежить механізм проекції: те, що відбувається всередині психічного світу людини, в якійсь формі конструюється у зовнішньому світі.
Що є основою творчого процесу?
Мотиви і передумови творчої діяльності досить різноманітні і індивідуальні, але в основі творчості лежить бажання демонструвати щось своє, особисте, пред’являтися часткою себе. Виходить так, що основою творчого процесу є особистість людини. Наше ставлення до себе, світу, емоційні прояви і реакції, інтерпретації та поведінка носять індивідуальний характер, що і виражається в творчій діяльності, її формі та змісті.
Як психічні розлади впливають на творчість?
Однак людська особистість це своєрідна вишенька на торті. Вона не може існувати сама по собі, це продукт нашого психічного розвитку, який був би неможливий без біологічного субстрату (нервова система) і психічних функцій, таких як сприйняття, мислення, інтелект, пам’ять, воля, емоції, свідомість та самосвідомість. Якщо говорити про важкі психічні розлади, то вони так чи інакше видозмінюють роботу психічних функцій, що може мати безпосередній вплив на результат творчого процесу. Якщо функції порушені грубо, то відбувається різке віддалення від звичної реальності, і така творчість, ймовірно, буде нести якийсь сенс для автора, але для інших людей вона може здаватися чимось незрозумілим і абсурдним. Наприклад, при шизофренії часто страждає розумовий процес у формі, коли втрачається здатність формувати причинно-наслідкові та логічні зв’язки. В такому випадку написаний такою людиною текст буде набором роз’єднаних слів або фраз, а малюнок — сукупністю безглуздих мазків. Творчість це? Формально — так. Однак її цінність для оточуючих сумнівна, тому що в цьому випадку немає однозначного посилу, автор і аудиторія знаходяться в різних пластах реальності.
Звичайно, у психічних розладів є своя динаміка і глибина. Якщо порушення не виражені, то творчість набуває більш звичні форми, проте в ній зазвичай звучать відображення хворобливого сприйняття дійсності і переживання, пов’язані з хворобою.
Як біполярний афективний розлад (БАР) впливає творчість?
У разі біполярного афективного розладу (БАР) ситуація дещо інша. БАР також вважається важким захворюванням, проте при ньому не відбувається глобальної зміни особистості і вираженої відірваності від реальності, тому творчість людей з цим розладом краще і зрозуміліше сприймається. Основна психічна сфера, яка страждає при БАР, це емоційна. Відповідно і творчий результат несе емоційну забарвленість, в залежності від того, в якій фазі знаходиться людина. При класичному варіанті перебігу БАР між фазами є так звані «світлі проміжки», в яких психіка працює в звичайному режимі, без хворобливих проявів. У цьому стані творчість взагалі може не містити нічого, пов’язаного з захворюванням.
Чи можуть психічні розлади допомогти творити?
Питання про те, чи допомагають психічні розлади творити, неоднозначне. Є стани, які підвищують продуктивність (наприклад, маніакальна фаза), проте все одно це позначається на якості роботи найчастіше у вигляді хаотичності і незавершеності. Людина в психозі теж може бути вкрай діяльна, але це не означає, що подібний стан допомагає в творчому процесі. Людина, що страждає психічним розладом, може бачити навколишню дійсність інакше, і якщо зв’язок з реальністю залишається на належному рівні і такий автор володіє достатнім талантом, тоді такі роботи можуть бути самобутніми і цікавими.
Наявність психічного розладу, його вид, тяжкість, особливості перебігу, соціальні наслідки та ставлення до хвороби впливають на сприйняття реальності і систему світогляду і цінностей, що так чи інакше впливатиме на творчий процес і результат. Саме ступенем впливу цих факторів, і, звичайно ж, талантом, обумовлений діапазон творчих проявів людей з психічними розладами, від абсурдності до геніальності.
