Поговоримо про психотравми та причини їх виникнення.
Які причини психотравм?
Є причини травм, що не залежать від близького оточення людини у будь-якому віці: нещасні випадки, смерть, хвороби близьких, погані враження від ситуацій у дитсадку, школі, лікарні. Але в основному травми виникають у дитинстві і залежать від некоректного (жорстокого) відношення близьких.
Який найпоширеніший фактор психотравм?
Найбільш поширений фактор психотравм — аб’юз з боку батьків.
До проявів насильства над дітьми відносяться не лише побої та суворі покарання. Образи, приниження, крики та скандали також є руйнівними для психіки. У такій сім’ї дитина втрачає безпеку, відчуває безпорадність, не знає своїх прав. У дорослому віці це призводить до схильності до руйнування, агресії, труднощів у комунікації.
Недолік ласки та байдужість батьків призводять до травмування психіки. Дітям необхідна батьківська підтримка, схвалення та похвала. Дуже болючі ситуації, у яких успіхи дитини залишаються неоціненими. Відсутність втіхи у скрутну хвилину сприймається дуже близько до серця. Наслідки байдужості важкі: агресія, втрата віри у себе та свої можливості, байдужість до оточуючих.
Як конфлікти батьків діють на психіку дитини?
Конфлікти батьків як з дитиною, так і між собою також носить руйнівний вплив на психіку. У сімейних конфліктах дитина відчуває безпорадність, розгубленість, тривогу та муки вибору, на чий бік стати. Травма стає причиною проблем у відносинах із протилежною статтю, невпевненості в сім’ї, агресивності та апатії.
Як виховання впливає на психіку дитини?
Надмірна строгість батьків, придушення волі та індивідуальності дитини призводять до того, що у дорослому житті людина закривається. З’являється схильність до депресій, нездатність самостійно приймати рішення, відповідати за свої дії.
У вихованні важливий баланс. Не варто допускати як вседозволеності, так і тотального контролю. У чада має бути можливість виявляти свою індивідуальність, вибирати собі заняття, компанію до душі.
Як проблеми у сім’ї впливають на дитину?
Розпад сім’ї часто проходить для дитини болісно. Замкненість, депресія, проблеми в особистому житті, злість та образа на батька та матір — можливі наслідки розлучення батьків, перенесеного у дитячому віці. Втрачаючи постійну присутність у житті одного з батьків, дитина неминуче впадає в розгубленість. А адаптація до нового сімейного укладу займає тривалий час. Дитині необхідно пояснити, що незважаючи на те, що дорослі розлучаються, вони, як і раніше, залишаються батьками, і завжди любитимуть дитину і підтримуватимуть її по життю.
Як стороння агресія створює психотравми?
Окремий фактор дитячої травматизації — агресія з боку однолітків чи викладачів. Дитина, що пережила стрес, може виявитися не в змозі протистояти ворожому оточенню. Діти можуть насміхатися, ображати своїх однолітків. Якщо ваша дитина зіткнулася з такою проблемою, важливо допомогти їй — емоційно підтримати, втішити порадою.
Вважається, що людям простіше лікувати фізичні травми, ніж душевні. Проте слід подбати про себе. Навіть якщо ситуація важка, можна виправити становище, звернувшись до фахівця.
