Іноді люди приходять в терапію з невдоволенням про якість своїх стосунків. Ось так і кажуть — начебто соціальних контактів багато (або вони просто є, ці контакти), і особисті стосунки є, і є з ким випити пива після роботи, є з ким поїхати на шашлики на вихідних. Тільки це все спілкування якесь не таке. Воно не наповнює. Начебто все добре, але є стійке відчуття, що чогось важливого між нами не відбувається.
І в ході роботи з таким запитом, людина іноді раптом виявляє, що глибина і якість контакту можуть бути різними.
Які є способи контакту з іншими людьми?
Що можна бути в контакті взаємно-інструментально. Це таке ставлення до іншого, як до об’єкту, як до способу задоволення своїх потреб. Ти мені — я тобі. Стосунки живуть, поки сходиться дебет з кредитом. Поки всі виконують свої функції. Важлива не сама по собі людина, а те, чим вона може бути корисна. Стосунки тривають, поки інший є слухачем, відбивачем, людиною, що дає зворотній зв’язок, генератором ідей, живим нагадуванням, способом самоствердитися, давателем грошей, джерелом побутового обслуговування — назва способів використовувати один одного легіон. І в таких стосунках головне для людини бути корисною.
А можна бути присутнім в контакті всім собою. Зі своїм щирим інтересом до іншого. Не до його функціональності, а до нього самого. З інтересом до його життя, до його труднощів, до його способів з цими труднощами справлятися. Про щось таке кажуть, коли формулюють про любов. Саме звідси кажуть, що людина може дивитися якимось особливим поглядом. І від цього погляду може бути незвично. Або солодко і добре. Або дивно. Або пронизливо. Або мурашки по шкірі. Погляд туди, всередину, за функціональну оболонку і соціальні ролі. Це ставлення до іншого як до суб’єкта. У таких відносинах головне для людини — бути.
Досвід безпечного переживання себе суб'єктом
А так як психотерапевти часто навчені такого способу буття в контакті, то у клієнта є багато шансів отримати в терапії досвід безпечного переживання себе суб’єктом. Часто це щось таке далеке-глибоке, дитячо-батьківське. Непрожите з мамою. Коли досить просто бути. Таким як є. Цей досвід може бути різним — сильним, симбіотичним, таким, що лякає. Але він точно є цілющим.
Переживши такий досвід з терапевтом, клієнт зазвичай навчається переносити це спочатку на себе. Ставитися до себе з інтересом, з любов’ю, з прийняттям. Як до суб’єкта. А потім вчиться ставитися так до інших людей. І дуже добре, коли є можливість заглиблюватися в цю тему в терапевтичній групі.
Як правило, це супроводжується відчутними змінами якості стосунків в житті людини. Тому що глибина і наповнення стосунків виникає саме на перетині взаємного інтересу двох суб’єктів. Коли людям досить просто бути в полі один одного. Добре, якщо ще і взаємно бути корисними. Але просто бути — все ж важливіше.
