Вже тисячі років відомо, що директивний вплив на особистість з метою її розвитку — не є ефективним. І дивно те, що незважаючи на цей факт, до сьогодні поширене таке явище, як домашнє насильство над дітьми.
Вдуматися тільки, така біда обрушується у найціннішому середовищі на найближчих та рідних. Нерідко можна побачити, наприклад, як у громадському місці, у всіх на очах, досить велика жінка плескає по обличчю трирічну дівчинку або як чоловік репетує на маленького хлопця і б’є його по потилиці. А що діэться з цими дітьми вдома, при ступені садизму та люті якими охоплені «домашні карателі», страшно навіть уявляти. Посилюється неподобство тим, що навіть коли хтось і бачить, не втрутиться. На відміну від випадків з дорослими, для яких відразу викликали б поліцію, тут справа інша — «виховний процес». Уявляєте? У суспільстві досі дієві якісь приводи, що легалізують побиття дітей! Шокуючий перевертень від того, що можна було б сприймати як найкраще для найулюбленіших.
До дня дітей хочеться підтягнути прогалини і зробити їх областями розвитку. Хочеться зміцнити орієнтири на сміх та радість, любов та турботу, які й сприяють вихованню нових геніїв та героїв.
Для початку, насильство над дитиною слід негайно припинити, ніби вивести отруту з організму. З народження особистість має життєво важливу цінність — гідність. Збиток гідності — такий самий злочин, як і вбивство.
Потім добре б подбати про самих батьків. Всі ж і так знають, що бити дітей погано, але доходять до таких станів, що втрачають над собою контроль, а наслідки доводиться виправдовувати «виховним процесом». Привабливий приклад щасливих батьків, сам собою зорієнтує гарний розвиток і дитини. Йому не треба буде і вередувати. Дитяча творчість радуватиме унікальністю та глибиною любові до мами та тата та світу загалом. Від такої радості все людство стає добрішим і хочеться святкувати.
