«Криза 25 років». Наш психолог Ольга Королик для Gloss.ua
Вам за 20 і ви любите задавати собі питання «А що я вмію?», «Чи тим я займаюся?», «Що я можу запропонувати цьому світу?» і все в такому дусі? Вітаємо, у вас, цілком можливо, криза чверті життя. Про неї, на відміну від кризи середнього віку, чули далеко не всі.
Термін «Криза чверті життя» з’явився характерним для нашого часу чином: у 2000 році дві 25-річні подруги з США Олександра Роббінс і Еббі Уілнер під час типових дівочих посиденьок з’ясували, що відчувають схожі переживання щодо свого життя. Недовго думаючи, вони написали про це книгу — «Криза чверті життя: унікальні життєві випробування тих, кому за 20». Тим самим ввели в обіг новий термін, укорінений в психології.
Криза настає в період з 20 до 30 з гаком років — в момент становлення людини в дорослому житті. В цей період молоді люди починають сумніватися в правильності обраного життєвого шляху, професії і супутника життя. Стрес від остаточного перетворення вчорашнього підлітка в дорослу зрілу людину змушує одних кардинально міняти своє життя (часом, з кількох спроб), а інших впадати в депресію і відчувати апатію.
Ольга Королик, психолог, коуч, керівник Психологічного центру ALTERA: «За останні три роки молодих людей у віці 24–27 років в моїй практиці стало значно більше — раніше аудиторія була більш зрілою. Криза 25 років зустрічається і в їхніх попередників, але сьогодні стала більш поширеною. Раніше до цього віку у людей вже були сім’ї, але не було професійної реалізації, а сьогодні 20-річним здається, що вони не досягли нічого.
Посилюють кризу і соціальні мережі, адже якщо ще десять років тому знаменитими були тільки представники шоу-бізнесу, то сьогодні відомим може стати ваш сусід. Подивившись на його профіль у мережі, здасться, що він веде цікаве життя, а ви тільки сидите в офісі. У цей момент і настає криза. У кризи є два шляхи розвитку: хтось погіршує ситуацію і впадає в депресію, а хтось використовує кризу як поштовх до змін. Завжди потрібно намагатися діяти за другим сценарієм, тому, що криза — це підказка організму, що необхідно щось змінювати в житті. Потрібно прислухатися до себе і розібратися, чого ви хочете, а чого ні. Банально пропишіть все це на папері. Коли пишеш, структуруєш інформацію і таким чином багато що стає на свої місця. Також добре б знайти свого психолога або коуча, з яким можна було б працювати над почуттями і переживаннями, зробити перші кроки, зрозуміти, що крок був зроблений вірно або невірно, пережити це і йти далі».
